Прочитай означення понять.

Мінерали — природні тверді речовини, які мають сталий склад і впорядковану кристалічну будову.

Гірські породи — щільні або пухкі сукупності одного, або кількох мінералів утворені природнім шляхом, які містяться в земній корі.

Корисні копалини — це мінерали та гірські породи, які можна використовувати з пев-ною метою в господарстві.

Відповідай на зазначені нижче питання лише «так» або «ні». Мінерали — це компоненти гірських порід?

Усі мінерали — це корисні копалини?

Серед корисних копалин є гірські породи?

Усі гірські породи є корисними копалинами?

Усі корисні копалини містять мінерали?

Уважно розглянь пісок. Можеш скористатися збільшувальним склом. Для цього розсип пісок на аркуші паперу тонким шаром, розташуй скло між очима та піском і порухай уперед-назад, допоки добре можна буде розгледіти окремі піщинки. Визнач, складається пісок з однієї речовини чи з різних, порівнявши вигляд кількох піщинок: якщо усі однакові, то з однієї, а якщо відрізняються — то з різних. Подумай, чи вико. ристовують люди пісок для створення чогось. Зроби висновок, чим він є: гірською породою, мінералом чи корисною копалиною. Пам'ятай, що він може бути водночас і тим, і іншим. За допомогою піску можна створювати пісочну анімацію.

Це одна з технологій створення анімаційних фільмів. Пісок тонкими шарами наноситься на скло, за допомогою діапроєктора зображення передається на екран. Усі дії виконуються руками. Ти можеш подивитися приклад пісочної анімації за покликанням.

Запиши в зошит результати подібних визначень для солі, кількох камінців з вулиці, графіту зі стрижня олівця, коштовного камінця з жіночої прикраси (обов'язково запитай дозволу в дорослих перед тим, як брати дорогоцінну річ!).

Отже, гірські породи зазвичай складаються з різних компонентів, а мінерали — усюди однакові. Корисними копалинами ж можуть бути як гірські породи, так і мінерали, а також й інші утворення земної кори (наприклад, природний газ, яким користуються на кухні, та нафта, яку використовують для отримання бензину).

Наприклад, побутову техніку, як показано на рисунку, можна класифікувати: за розміром; за призначенням; за значимістю.

Визнач місце пральної машини, холодильника, праски, пилососа, блендера, смартфо-на в кожній категорії.

Підготовлену для тебе інформацію про вісім мінералів знайди за QR-кодом. Бажано, щоби хтось допоміг тобі її роздрукувати й розрізати на окремі картки — так буде зручніше групувати мінерали. Інформація може видатися складною, та її не потрібно запам'ятовувати, а слід лише скористатися нею під час класифікування.

Об'єднайся із сусідом / сусідкою по парті. Разом попрацюйте з інформацією про мінерали. Розподіліть мінерали на групи кількома способами. Записуйте в зошит ознаку, за якою розподіляєте мінерали на групи, і назви мінералів кожної з груп.

1. За прозорістю (А — прозорі і напівпрозорі, Б — непрозорі).

2. За твердістю (А — мають високу твердість, Б — із невисокою твердістю).

3. За здатністю мати різне забарвлення (А — ті, що зазвичай мають однакове забарвлення, Б — ті, що можуть мати різне забарвлення).

4. За здатністю розчинятися у воді (А — нерозчинні, Б — розчинні).

5. За магнітними властивостями (А — мають магнітні властивості, Б — не мають виражених магнітних властивостей).

Продовж класифікацію за іншими ознаками. Упевнені, що ти і твої однокласники й однокласниці знайдете ще чимало ознак, за якими ці мінерали можна класифікувати.

За подібними характеристиками опиши будь-який мінерал (наприклад, берил або флюорит) із колекції музею і визнач, до якої групи в кожній із класифікацій він належить.

Паливні корисні копалини утворилися з рослин чи мікроорганізмів, що існували на Землі в минулому. Вони зберігають енергію, накопичену рослинами. За спалювання виділяється не лише тепло, а й багато вуглекислого газу та домішок, що завдає шкоди природі і призводить до глобальних змін клімату. Тому екологи б'ють на сполох. Відшукай інформацію про те, яким чином можна зменшити використання паливних корисних копалин як джерела енергії.

Проаналізуй, що ти і твоя родина можете зробити, щоб витрачати менше енергії, отриманої з паливних корисних копалин.

Поясніть, якої шкоди завдає природі неконтрольований видобуток бурштину.

Робота з колекціями гірських порід і корисних копалин.

Об'єднайтеся з однокласниками / однокласницями в групи.

Розгляньте зразки і визначте, за якими ознаками класифікуватимете ці об'єкти. За можливості розподіліть зразки на групи. Якщо ж зразки не можна діставати з колекції, то на паперах (стікерах) напишіть назви копалин і порід з колекції та групуйте аркуші з назвами. Намагайтеся придумати якомога більше способів класифікування. Кожен варіант класифікування запишіть у зошит (1 — ознаку, за якою класифікували; 2 — групи, що утворилися; 3 — перелік об'єктів кожної групи).

Чи не виникало утруднень під час розподілу об'єктів? Чи лишалися об'єкти поза групами? Із чим це пов'язано?

Ознайомте всіх однокласників і однокласниць з результатами роботи вашої групи, порівняйте з результатами роботи інших груп.

Робота з мінівизначником (за принципом дихотомічного ключа).

Для визначення належності рослин чи тварин до певної класифікаційної групи, визначення назв видів організмів застосовують визначники, що ґрунтуються на дихотомічних ключах. Пропонуємо подібний визначник для корисних копалин.

У визначнику ознаки згруповані у взаємовиключні пари. Кожен ключ має свій номер. Вибір одного з двох варіантів (тези або антитези) кожного дихотомічного ключа переадресує тебе до іншого ключа або вкаже на якусь корисну копалину. Сукупність ключів, наведених нижче, дозволяє визначити 8 корисних копалин (вони позначені від К1 до К8).

Ось їхні назви:

граніт кам'яна сіль природний газ кам'яне вугілля

крейда нафта базальт торф

На жаль, ми не впевнені, що наразі ти маєш доступ до зразків цих корисних копалин.

Тож попрацюємо від зворотного: знаючи назву копалини та її особливості, тобі потрібно за визначником скласти послідовність ключів і дізнатися код, яким позначено копалину. Якщо твоїх знань про ці породи недостатньо, відшукай інформацію в книгах чи інтернеті.

Як працювати з визначником.

Наприклад, тобі необхідно скласти послідовність ключів для зображеної корисної копалини — граніту.

Який варіант потрібно обрати з ключа №1?

Звичайно, антитезу 1.0. Адже ця порода не використовується для отримання енер-гіі шляхом спалювання. У правій колонці зазначено, що далі слід перейти на ключ №5 (ключі № 2, 3, 4 - пропускаєш).

У ключі №5 знову обираєш антитезу (ця порода має рожеве забарвлення і високу твердість) і переходиш на ключ №7.

Із двох варіантів ключа (7.1. і 7.0.) обираєш перший, оскільки ця порода має зернисту будову: у рожевому мінералі вкраплені інші. Тобі уже відомо, що це - граніт. І тепер ти знайшов / знайшла, що він позначений кодом К7. Отже, послідовність, яку необхідно пройти для визначення граніту така: 1.0

5.0

7.1.

Номер ключа	Теза / антитеза	Ключ	Перехід
1	1.1	Паливна корисна копалина (добре горить, може використовуватися для отримання енергії шляхом спалювання).	— 2
	1.0	Корисна копалина, що не використовується для отримання енергії шляхом спалювання.	— 5
2	2.1	Перебуває в твердому стані (за кімнатної температури).	— 3
	2.0	Перебуває у рідкому або газоподібному стані (за кімнатної температури).	— 4
3	3.1	Щільна порода чорного забарвлення зі смоляним або металічним блиском.	К1
	3.0	Крихка нещільна порода, містить рештки рослин.	К2
4	4.1	Рідина (зазвичай чорна або темно-коричнева), нерозчинна у воді, розтікається по поверхні води.	К3
	4.0	Газоподібна корисна копалина. За запалювання швидко спалахує.	К4
5	5.1	Зазвичай має біле забарвлення та невисоку твердість.	-► 6
	5.0	Має високу твердість, забарвлення - від світло-сірого, рожевого до темно-сірого.	— 7
6	6.1	Зазвичай прозора або напівпрозора, має блиск. Розчиняється у воді. Солона на смак.	К5
	6.0	Не має блиску і смаку, не розчиняється у воді. Легко ламається. Під мікроскопом можна виявити дрібні черепашки.	К6
7	7.1	Має зернисту будову. Основа сірого або рожевого забарвлення з вкрапленнями чорних і прозорих зерен.	К7
	7.2	Забарвлення суцільне (зазвичай темно-сіре).	К8

Пройди відповідну послідовність ключів за визначником і занотуй результат у таблиці (за зразком К7):

Назва корисної копалини	Послідовність ключів	Код об'єкта
Граніт	1.0 3.0 -► 7.1.	К7

Завдання

1. Проаналізуй свою роботу і допиши речення:

Вивчення цієї теми допомагає мені...

Найскладнішим у роботі для мене було...

Після вивчення теми мені хотілося б більше дізнатися про...

2. Яка корисна копалина не є мінералом?

А малахіт Б топаз В природний газ Г магнетит

3. Які корисні копалини є паливними (використовуються для отримання енергії)?

А вугілля Б граніт В торф Г залізна руда Д нафта

4. Завдання «Хто зайвий?».

У переліку - НАФТА,ТОРФ, МАГНЕТИТ, КАМ'ЯНА СІЛЬ - кожна корисна копалина може бути зайвою залежно від способу класифікації.

Установи, який з об'єктів зайвий (утворює власну групу і не потрапляє в групу з трьома іншими) за такими ознаками класифікації:

1) Наявність магнітних властивостей (немає / є);

2) Містить рештки рослин (не містить / містить);

3) Забарвлення (чорне / біле);

4) Агрегатний стан (тверді тіла / рідини).

Запропонуй інші ознаки для визначення «зайвості» у такому ж переліку.

Чи можна в цьому переліку СІЛЬ замінити на МАРМУР або КРЕЙДУ?

Чи можна МАГНЕТИТ замінити на БАЗАЛЬТ?

Якщо замінити ТОРФ на ТОПАЗ, як зміняться ознаки, за якими можна класифікувати об'єкти?

5. Поглянь навколо. Які корисні копалини використано для побудови будинку, оздоблення твого помешкання, для створення виробів (наприклад, посуду, ювелірних прикрас)? Підготуй листівку або плакат за результатами твого дослідження.

6. Здійсни віртуальну екскурсію Хорошівським музеєм коштовного і декоративного каміння. Які мінерали і породи виявилися для тебе найцікавішими? Що нового ти дізнався / дізналася? Розкажи про результат екскурсії у формі пітчингу, щоб переконати інших здійснити таку екскурсію.

7. Обґрунтуй значення класифікування для розуміння сутності природних об'єктів.

8. Склади власне завдання «Хто зайвий?» про мінерали, гірські породи чи корисні копалини. Запропонуй це завдання однокласникам.

9. Об'єднайся з кимось із однокласників чи однокласниць і створи свій мінівизначник у формі дихотомічного ключа про будь-які об'єкти природи.

10. Уяви, що тобі потрібно дізнатися про Національний науково-природничий музей Національної академії наук України. Яке джерело інформації ти обереш для планування цієї подорожі?

А статтю у Вікіпедії В відеорепортаж на телеканалі

Б сайт музею Г профіль музею в соціальній мережі

Наприкінці жовтня кожного року відбувається Глобальний тиждень медійної та інформаційної грамотності, тому зверни увагу на те, як ти споживаєш інформацію навколо.

Три поради, як споживати інформацію.

1. Довіряй фактам.

Факт — це дійсність, подія, те, що реально відбулося. Це можуть бути числа, дати, імена, події. Все, що можна помацати, виміряти, перерахувати, підтвердити. Тож задумайся - перед тобою факт, судження чи щось інше?

Якщо щось неможливо перевірити, то цьому не варто довіряти.

2. Стеж за джерелами.

Не всі факти ми можемо перевірити самостійно, тому наше знання здебільшого ґрунтується на довірі до джерел.

До джерел належать:

Безпосередні джерела — ті, які були присутніми під час події, і ті, які не були, але сказали, що були...

Інформаційні джерела — медіа, які повідомили про подію. Але пам'ятай - більшість медіа в нашій країні має власників. Викривлення фактів може бути вигідне власникам. Офіційні джерела й думки експерта. Експерт — людина, котра володіє спеціальними знаннями. Справжній експерт завжди має ім'я, яке можна перевірити.

Соціальні мережі — саме в них ми стикаємося з оцінними та емоційними судженнями.

3. Не купуйся на приманки заголовків.

Клікбейт (словесний гачок) — заголовок, який ми «заковтуємо», справжня словесна пастка. У буквальному перекладі з англійської: click — клікнути, перейти за покликанням; bait — приманка. Стеж, щоб тебе не «підчепили на гачок» емоційного заго-ловка-наживки.

Завдання до Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності

1. У школі зазвичай є шкільна газета - набір новин і статей / оповідань, які пройшли редакційне опрацювання і призначені для читання школярами.

Є кілька варіантів журналістських жанрів для газети: новина, інтерв'ю, репортаж. Сьогодні новину розуміють як повідомлення, що становить інтерес для авдиторії. Новина має бути точна, вірогідна та об'єктивна. Вона повинна відповідати щонайменше на три питання: що? де? коли? І щонайбільше на шість: хто? чому? як? + перші три. Створи новину для шкільної газети / сторінки школи в соцмережах щодо обчислення середнього значення зросту однокласників і однокласниць.

2. Прочитай і переглянь медіатексти. Яка інформацію викликає в тебе найбільше довіри, а яку на твою думку слід перевірити?

Оціни, чи інформація з різних джерел не суперечить одна одній. Якщо так, то чому?

 

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Шаламов, Ягенська